1. У стан зчудованості, з великим захопленням, з подивом та захопленням одночасно.
2. (Рідк.) У стан зачарування, очаровання; зачаровано.
Словник Української Мови
Буква
1. У стан зчудованості, з великим захопленням, з подивом та захопленням одночасно.
2. (Рідк.) У стан зачарування, очаровання; зачаровано.
Приклад 1:
Під – нявши брови зчудовано вгору, спитала: – Хто вам каже, пані, що ми не любимо музики? Саме ми люби – мо музику, правдиву, від душі музику, що не є впливом дре су- ри й профанації того, що зветься талантом, а випливом струнами обдареної душі, як се ви тепер описували.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”