зчорнілий

1. Який набув чорного кольору, потемнів, став чорним (зазвичай від часу, вогню, бруду тощо).

2. Переносно: похмурий, темний, засмучений (про вираз обличчя, погляд, настрій).

3. У значенні власної назви або терміна: такий, що став частиною або символом трагічних подій, пов’язаних із поняттям “Чорнобиль” (наприклад, про ліс, зону).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ху­дий, зчорнілий, ба­га­то стар­ший од своїх літ, але спокійний. Оповідав, що пас­ту­шив на угорсько­му боці.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”

Частина мови: прикметник () |