зчленівний

1. (анат.) Прикметник, що стосується зчленування (суглобів) або пов’язаний із ним; суглобовий.

2. (лінгв.) Прикметник, що стосується зчленування (артикуляції) звуків мови або пов’язаний із ним; артикуляційний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |