зчіпка

1. Технічний пристрій або механізм для з’єднання вагонів, локомотивів, трактора з причіпним знаряддям тощо; автосцепка, тягово-зчіпний пристрій.

2. Переносно: логічний або смисловий зв’язок між частинами висловлювання, думками, подіями; те, що об’єднує, пов’язує щось між собою.

3. У граматиці: службова мовна одиниця (сполучник, прислівник, частка), що забезпечує зв’язок між реченнями в тексті або між частинами складного речення; коннектор.

4. Застаріле або діалектне: дія за значенням дієслова “зчепити”; зчіпання, зчеплення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |