зчарованість

Стан, коли хтось перебуває під впливом чарів, магії; зачарування, заколдованість.

Переносно: стан захоплення, повного зацікавлення кимось або чимось; очарованість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |