1. Завдавати збитків, матеріальної шкоди; спричиняти втрати.
2. (переносно) Завдавати моральної шкоди, ображати, принижувати.
збиткувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Ти марнотрате, — каже, — ти що видиш та до коршми тєгнеш, та ще мене хоч збиткувати? !» Але кажу ти, що я такий від неї битий, такий парений, що прийде ми си від хати йти.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |