збитенник

1. (іст.) Той, хто виготовляє або продає збитень — традиційний український напій із меду, прянощів та води.

2. (іст.) Спеціальний посуд (часто глечик або кухоль) для пиття збитню.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |