1. (про мрії, бажання, плани, передбачення тощо) Реалізуватися, стати дійсністю, справдитися.
2. (розм., про товар) Бути проданим, знайти покупця.
3. (заст.) Позбутися когось, чогось, віддати, продати.
збутися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Є забобон, що коли людина впіймає найостанніший, що вже гасне, промінь сонця та встигне під той момент чогось собі щиро забажати, то таке щире бажання повинно збутися; цей забобон іде, мабуть, з поганських часів сонячного культу, коли вірили, що бог-сонце найкраще має затямити те людське благання, яке чує аж на послідку, перед розставанням. Отже ж раптом, несподіваною блискавкою пригадалося Лаговському це повір’я.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Вона держала в руках ласощi i не знала, як би їх збутися. А Роман стояв перед нею, смiючися: до неї з-пiд вусiв, блискаючи на неї смiлими очима.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |