збутвіти

1. (у філософії, особливо в контексті творчості Григорія Сковороди) Набути конкретної, реальної форми; втілитися, матеріалізуватися, стати бу́ттям.

2. (переносно, книжн.) Реалізуватися, знайти своє практичне втілення або застосування (про ідею, задум, потенціал).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |