1. Стан, коли щось порушене зі звичайного, спокійного положення; неспокій, хвилювання.
2. (у психології, медицині) Підвищена нервова збудливість, роздратованість, стан психоемоційного напруження.
3. (у геології, геоморфології) Характеристика рельєфу або геологічної структури, що відрізняється складною, порушеною, неспокійною будовою (наприклад, збуреність рельєфу).