збудження

1. Стан підвищеної психофізіологічної активності організму, нервової системи або окремих органів, що характеризується посиленням реакцій на подразники.

2. Фізичне явище, процес приведення чогось у дію, стан активізації або підсилення певних процесів (наприклад, електричне збудження, збудження коливань).

3. Почуття сильного емоційного підйому, хвилювання, припливу енергії або статевого бажання.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Я впевнилася, що ти любиш свою Ріну… її- корсет чомусь був зле зашнурований, і вона робила все, щоби завести мене до непам’яті, але від неї надто сильно пахло вином і якимось чоловічим одеколоном, а рот її був розкритий, мов рана, і все ж я просякав її цілуванням, її засмоктуванням, її прикипанням, тож, ламаючи себе і своє ґвалтовне збудження, я таки відліпився від неї, адже все одно це не була вона, Ада. Чи може Ріна?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Для збудження і підтримування електромагнітних коливань потрібні певні системи, найпростішою з яких є коливаль- ний контур — коло, що складається з з’єднаних послідовно котушки індуктив- ності L, конденсатора ємності С і резисто- ра опором R. Розглянемо послідовні стадії колив – ного процесу в ідеалізованому контурі, опір якого малий ( )0R = . Для збудження коливань в контурі конденсатор поперед – ньо заряджають, н адаючи його обкладкам заряди 0q± (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Для збудження коливань в контурі конденсатор поперед – ньо заряджають, н адаючи його обкладкам заряди 0q± (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |