Значення
-
Стан підвищеної психофізіологічної активності організму, нервової системи або окремих органів, що характеризується посиленням реакцій на подразники.
-
Фізичне явище, процес приведення чогось у дію, стан активізації або підсилення певних процесів (наприклад, електричне збудження, збудження коливань).
-
Почуття сильного емоційного підйому, хвилювання, припливу енергії або статевого бажання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збудження, р. збудження, д. збудженню, з. збудження, о. збудженням, м. збудженні, к. збудження