збудник

1. Той, хто збуджує, викликає щось, є причиною явища, події або стану.

2. У медицині та біології — мікроорганізм (бактерія, вірус, грибок тощо), що є безпосередньою причиною інфекційного захворювання.

3. У техніці — пристрій або елемент електричного кола, що викликає його збудження, генерує коливання або служить для запуску процесу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Існує інший чинник, інший збудник. Завдяки йому ми вижили навіть після найспустошливіших воєн і, за словами Павла Алеппського, залишилися «численнішими від зір небесних та піску морського».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |