1. Сказати неправду, обманути словами; набрехати.
2. Розм. Несподівано з’явитися, прийти кудись (часто з відтінком невдоволення).
3. Розм. Необачно, ненавмисно вимовити щось, проговоритися.
збрехати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ішли, і як би не збрехати, Трохи не з пару добрих гін, Як ось побачили і хати, І ввесь Плутонів царський дім. Сівілла пальцем указала І так Енеєві сказала: «От тут і пан Плутон живе Із Прозерпіною своєю.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |