збовтуваний
[zboʋtuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані збовтування; підданий інтенсивному ручному або механічному перемішуванню, поштовхам, трясінню для отримання однорідної суміші, емульсії або певного фізичного стану.
-
(переносне значення) Схвильований, збуджений, перебуваючий у стані сильного нервового або емоційного напруження внаслідок якихось подій, новин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збовтуваний, р. збовтуваного, д. збовтуваному, з. збовтуваного, о. збовтуваним, м. збовтуванім