1. Який перебуває у стані хвилювання, збудження або занепокоєння; той, що втратив душевну рівновагу.
2. (перен.) Який має неспокійний, тривожний вигляд; розладний, невпорядкований.
збовтаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Головне дотягнутись, руками дотягнутись до зябер і намертво притиснути її до дна, пропустивши між ногами її безконечне тіло.. Сліпуче розривається збовтаний черво ний намул, і він з жалобним зойком 24 річкового мартина натужно виборсується з води із закривавленим животом, гублячи у повітрі пір’я.. І знову ранок. У протилежнім куті під стіною прокидається жінка.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |