1. (діал.) Зібрати врожай, зняти з поля вирощені сільськогосподарські культури; зжати, зібрати.
2. (перен., рідк.) Оволодіти кимось, подолати в собі якесь почуття, стан (наприклад, страх, хворобу, злість).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Зібрати врожай, зняти з поля вирощені сільськогосподарські культури; зжати, зібрати.
2. (перен., рідк.) Оволодіти кимось, подолати в собі якесь почуття, стан (наприклад, страх, хворобу, злість).
Приклад 1:
Але й проти неї я змобілі-зував усі зусилля і спробую збороти її без ножа. Отже — про арештування і в’язницю.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”