збороти

1. (діал.) Зібрати врожай, зняти з поля вирощені сільськогосподарські культури; зжати, зібрати.

2. (перен., рідк.) Оволодіти кимось, подолати в собі якесь почуття, стан (наприклад, страх, хворобу, злість).

Приклади вживання

Приклад 1:
Але й проти неї я змобілі-зував усі зусилля і спробую збороти її без ножа. Отже — про арештування і в’язницю.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: дієслово () |