збочити

[zbot͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Різко змінити напрямок руху, звернути вбік, зійти з прямої лінії (про транспортний засіб, тварину тощо).

  2. Перен. Відхилитися від основної теми, правильного напрямку думок або дій; зійти на шлях пороку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я збочу, ти збочиш, він збочить, ми збочимо, ви збочите, вони збочать

Більше записів