збочення

1. Відхилення від нормального стану, форми або розвитку; деформація, спотворення.

2. (У психології, медицині) Патологічне відхилення від норми в сексуальній поведінці або потягах; сексуальна девіація.

3. (Переносно) Моральне чи естетичне спотворення, відхилення від загальноприйнятих норм; виродження.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Ми явили собою прекрасне збочення, нас подивляли, до нас приїздили вчитися: любові, малярства, морепла­ вання, работоргівлі, музики, хіромантії, виночавлення, ПЕРВЕРЗІЯ 62 кровозмішування, архітектури, содомії, кулінарії, інквізиції, укладання гороскопів і скрипкових концертів, усіляких інших ремесел, як ювелірне, шпигунське і склодувне, але над усім, знову і знову — любові, оральної, анальної, будь-якої, — проте завше чистої, палкої і піднесеної (…). — Завдяки цьому ми дожили.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |