збоченець

[zbot͡ʃɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (заст.) Той, хто страждає на збочення (сексуальні девіації); розбещений, розпусний чоловік.

  2. (перен., розм.) Той, хто має моральні, ідейні чи естетичні відхилення від норми; виродок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збоченець, р. збоченця, д. збоченцеві, з. збоченця, о. збоченцем, м. збоченцеві, к. збоченцю

Більше записів