Словник Української Мови
Буква
1. Пересуватися, рухатися один до одного або назустріч один одному, зменшуючи відстань між собою (про об’єкти, предмети, явища).
2. Ставати ближчим, подібним у сенсі, характері, поглядах, ставленні; поступово набувати спільних рис або знаходити взаєморозуміння.
3. Наставати, наступати (про час, подію).
4. Мати з кимось близькі, приязні стосунки; дружити.
Приклад 1:
Як тільки нуклони виявляються в області дії ядерних сил, вони швидко почин ають зближатися і набувають великої кінетичної енергії. При переході нуклонів у зв’язаний стан (утв о- рення ядра) вони потрапляють в потенці – альну яму з мінімальними для д аного ядра значеннями енергії спокою 0E На рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
І спрацьовані руки, мов кореневища дубові, вузлуваті, скоцюрблені, скляклі, неначе горіх, пишуть вір ієрогліфи, крики своєї любові, осягнути якої немога і навіть зближатися гріх. У кутку при іконі простоїш, як свічка, до рання, не збіжить ні сьоза: Богородиці плакати — гріх.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”