Словник Української Мови
Буква
Втратити яскравість кольору, стати блідим.
Втратити інтенсивність, виразність, стати менш помітним або менш яскравим (про відчуття, враження тощо).
Стати блідим, змарніти, втратити рум’янець (про обличчя людини, звичайно від сильного емоційного переживання, хвороби тощо).
Приклад 1:
І мав він дар викликати видіння і вогонь, повергати ниць і підносити, показувати інші світи, виривати язики, полоскати чорні роти, повні чорної брехні, холодною, що морозить не піднебіння, але й кров у жилах, водою з інших джерел, з тих, що на високостях, десь там під Сивулею чи під скалою Кавказу у стіп Прометея… Вже давно замовк, десять разів зблід і десять разів зашарівся червоною трояндою, а зал невгавав, бив свої інтеліґентські руки, щоб ледача кров бризнула… …Блідий, нічим не вражаючий від першого погляду Іван Драч мусив знайти сили, щоб не збліднути у тіні своїх попередників. Його поезія в його читанні нагадувала цілий ряд несамовитих візій.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”