1. Який став блідим, втратив кольоровість; знебарвлений, збліднулий.
2. Який став менш яскравим, інтенсивним або помітним; тьмяний, невиразний.
зблідлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
V) Це запізніле співчуття донжуана досить розлютило мене, і поки зблідлий перелесник пригинався тихше води за моєю спиною, я показувала язика в бік вапоретто, котрий, на щастя, відходив кудись далеко, на Лідо, а, можливо, й на Кйоджу, Пеллестріну, Сицілію або й Польщу. 253 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ w) Дочекавшись його повного зникнення з поля зору, герой-коханець випростався на всю свою довжину і спробу вав негайно добитися моєї поблажливості, лизнувши мені руку в ямку між кісточками великого та вказівного пальців.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Брати сіли — військові з виразом незалежності й своєї професійної гідності, Андрій — зблідлий, але спокійний. — Попрошу ваші документи, — звернувся сержант до Андрія так само чемно.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикметник () |