збірка

1. Сукупність творів одного автора або різних авторів, об’єднаних за певною ознакою (тематичною, жанровою, хронологічною тощо) та виданих однією книгою; те саме, що збірник.

2. Сукупність документів, нормативних актів, матеріалів, опублікованих в одному виданні; те саме, що збірник.

3. Дія за значенням дієслів “збирати” та “збиратися”; процес накопичення, комплектування чогось або організаційне об’єднання людей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не знаю, звідки в мене ця ніжна особлива любов до білоруської мови, але читати й перекладати білоруські тексти — для мене справжня насолода, і от десь усередині 70-х мені до рук потрапила збірка поезій Караткевіча «Моя Іліяда», видана 1969 року в Мінську. То були тяжкі часи.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Ф. Невідома рукописна збірка XVIII ст.— «Радянське літературознавство», 1974, № 2, с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
1 І з збірки висловлювань Еразм а.— Очевидно, мається на увазі відома збірка античних прислів’їв та афоризмів «Adagia», доповнена широкими й дотепними коментарями Еразма Роттердамського. Збірка набула популярності і багато разів перевидавалася.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |