1. Який набув білого кольору, став білим; побілілий.
2. Який став світлішим, менш насиченим за кольором; вицвілий.
3. Переносно: який став блідим, знекровленим (про обличчя, шкіру).
збілілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |