1. Який зазнав біди, нещастя; страждаючий, нещасний, пригнічений.
2. Який перебуває в злиднях, у крайній бідності; збіднілий, знедолений.
3. Позбавлений внутрішнього змісту, духовної повноти; спрощений, обмежений.
збідований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |