Втратити волю, здатність до рішучих дій або самостійних вчинків; стати безвольним, безхарактерним.
збезволитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
Втратити волю, здатність до рішучих дій або самостійних вчинків; стати безвольним, безхарактерним.
Відсутні