збанкротований
[zbɑnkrotoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Про суб’єкта господарювання (підприємство, фірму, компанію тощо) або приватну особу: такий, що визнаний банкрутом у встановленому законом порядку через нездатність сплатити свої борги або виконати інші грошові зобов’язання.
-
У переносному значенні: такий, що зазнав повної невдачі, краху, втратив дієздатність або моральну спроможність; зруйнований, знищений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збанкротований, р. збанкротованого, д. збанкротованому, з. збанкротованого, о. збанкротованим, м. збанкротованім