збаламутити

1. Викликати занепокоєння, тривогу, хвилювання серед людей; порушити спокій, збурити.

2. Розбурхати, змусити рухатися, підняти (про рідину, пил тощо).

3. Роздратувати, розгнівати когось; вивести з душевної рівноваги.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |