збаламутити

[zbɑlɑmutɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Викликати занепокоєння, тривогу, хвилювання серед людей; порушити спокій, збурити.

  2. Розбурхати, змусити рухатися, підняти (про рідину, пил тощо).

  3. Роздратувати, розгнівати когось; вивести з душевної рівноваги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я збаламучу, ти збаламутиш, він збаламутить, ми збаламутимо, ви збаламутите, вони збаламутять

Синоніми & Антоніми

Більше записів