збаламучуватися

1. Ставати балакучим, розмовним, починати багато говорити, особливо після певного впливу (наприклад, випивки).

2. Розхвилюватися, збуджуватися, втрачати спокій; піддаватися сильному емоційному збудженню.

3. Розбуркуватися, прийти в рух (про рідину, повітря тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |