збаламучуватися

[zbɑlɑmut͡ʃuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Ставати балакучим, розмовним, починати багато говорити, особливо після певного впливу (наприклад, випивки).

  2. Розхвилюватися, збуджуватися, втрачати спокій; піддаватися сильному емоційному збудженню.

  3. Розбуркуватися, прийти в рух (про рідину, повітря тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я збаламучуюся, ти збаламучуєшся, він збаламучується, ми збаламучуємося, ви збаламучуєтеся, вони збаламучуються

Більше записів