збагачуваність

1. Властивість за значенням дієслова “збагачувати(ся)”; здатність до збагачення, до набуття нових якостей, елементів або цінностей.

2. (геол., гірн.) Вміст корисного компонента (металу, мінералу) у руді або корисній копалині, що визначає її придатність для промислового видобутку та переробки; характеристика родовища за кількістю цінних речовин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |