Словник Української Мови
Буква
1. (Про зубці, ріжучі кромки) Який має зазубрини, виступи або виїмки, що чергуються; зроблений із зубцями.
2. (Перен., про лінії, контури) Який має різкі, ламані виступи, нагадує зубці; зубчастий.
3. (Біол., про листя, пелюстки квіток тощо) Край якого має гострі, прямокутні або трикутні виступи, спрямовані майже під прямим кутом (на відміну від пилчастого).
Приклад 1:
Невольнича муза ~12 ~ віддих трьох троянд вгамований ніччю старий зазубрений місяцю не струси сну з них червона виточена з чорного дерева жовта виліплена з густого воску а тінь від білої як від прозорої ледь блідава неподільна пані спогаду хто нам заважає вмерти Світогляд Святовита 13~ËÅÃÊÀ ÇÅÌËß ~ сріблястоажуровий міст перекинутий над річкою заниклою в зелені городів загублений поїздами дим ще довго витягується як зі сну та не заникає голуба мла гір на овиді де це містечко з трав’яним летовищем ~ за вікном намальована синя гора і оперте на ній небо І. Калинець. Невольнича муза ~14 між моїм вікном і тою горою цілий світ на все життя ~ великі важкі роси тлумлять зелень яблуні притиснені зорями поважчали за ніч проміння в’є гнізда на вершечках гір ясніє чорнозем неба ~ яка легка земля під ногами під зеленим наметом винограду зеленою водою з діжки вмиває повні перса молодиця Світогляд Святовита 15~хвала життю сивий патріарх під хатиною капелюх на колінах голова в сонці велетенська файка в устах гей димують наші гори бабця сіє курятам з кулачка сама як кулачок але вуставки вуставки на рукавах безсмертне мистецтво корівки видзвонюють у кущах дітлахи катульки в ромашках як ти називаєшся іванко а ти марічка хіба може бути інакше ростіть великі трави ж ростуть гори ростуть сонце росте щоденно І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”