Значення
-
Процес утворення зазублин, зубців на краю або поверхні чогось; надання предмету зубчастої форми.
-
Результат цього процесу; стан, коли щось має зазублини, зубці.
-
У техніці — пошкодження ріжучого інструменту (наприклад, свердла, фрези), що виражається у вищерблюванні або виламуванні дрібних частинок з його ріжучої кромки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зазублювання, р. зазублювання, д. зазублюванню, з. зазублювання, о. зазублюванням, м. зазублюванні, к. зазублювання