Словник Української Мови
Буква
1. Зазна́ти — відчути, пережити щось негативне, неприємне, стати об’єктом певної дії (часто небажаної), зазнати поразки, шкоди, втрат, утисків тощо.
2. Зазна́ти — піддатися впливу чогось, відчути на собі дію явища або процесу (наприклад, змін, тиску, впливу).
3. Зазна́ти (док.) — зазначити, помітити, зробити позначку (застаріле значення).
Приклад 1:
Мені тоді довелося зазнати чимало прикрощів (та й перегодом не раз відчувала на собі недобру мстиву руку цієї людини). Після перевірки за старими інвентарними книгами виявився брак деяких експонатів (це не дивно, якщо врахувати факт евакуації музею і всі пов’язані з цим пертурбації), і Ірина Михайлівна подала на мою матір позов до суду, в якому вимагала матеріального відшкодування за «вкрадені» матеріали на суму, абсолютно нереальну з огляду на наші мізерні статки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
XIV Прийшлось купувать перемогу всіляк, Зазнати біди і напасти: Вночі на дорозі від куль посіпак Свого команданта покласти. (Три роки душили розжеврілий шал, І месник підніс свою руку, Коли то закидавсь і їх генерал Від кулі на літньому бруку).
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Приклад 3:
Не дурно йде чутка, вже воно щось є… I моєму дадуть… Годi тодi рибку ловити… Хоч-не-хоч, а йди, “пане добродзею”, до плуга… Ох, боже, боже, хоч на старiсть зазнати того щастя — дитину свою вивести в люди…” А на вулицi починався рух. Бiгли дiвчата, молодицi, дiти, з цiпками, з хворостинами.
— Самчук Улас, “Марія”