Словник Української Мови
Буква
1. Позбавити когось чогось, відібрати, захопити силою або хитрощами; посягнути на щось.
2. Мати намір, планувати здійснити щось, задумати щось зробити (зазвичай про щось негативне або недозволене).
3. (переносно) Про погляд, думку тощо: спрямувати на когось або щось, звернути увагу, помітити.
Приклад 1:
За Гектора, Олександра Македонського і Юлія Цезаря — найдоблесніших проводирів поганських!» Звертання до славетних імен настільки зміцнило мене на дусі, що вже після того, як ми випили, я додав: «Жоден засранець не сміє зазіхнути на твоє життя, любий Станіславе, інакше матиме справу зі мною! А зі мною жарти недобрі!» Я підніс йому до самих окулярів, аби він таки побачив, мій добрячий кулачисько.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”