1. (мед.) Викликати загоєння, заростання тканинами рани, пошкодження тощо; сприяти процесу живлення.
2. (перен., рідк.) Забезпечити когось, щось необхідним для життя, існування; підтримати, підживити.
Словник Української Мови
Буква
1. (мед.) Викликати загоєння, заростання тканинами рани, пошкодження тощо; сприяти процесу живлення.
2. (перен., рідк.) Забезпечити когось, щось необхідним для життя, існування; підтримати, підживити.
Приклад 1:
— Все ж таки треба б перев’язати і заживити їм рани, — клопітливо говорила Орися, підходячи до світлиці, і зустріла на порозі її двох козаків — одного, переправленого вплинь, з загону Вернидуба, а другого з загону хорунжого. — Вітаю вас з славою, лицарі, — сказала Орися привітно, — і заздрю вашій славі!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”