Словник Української Мови
Буква
1. Почати жити певним чином, набути якогось способу життя, статусу або матеріального стану; завести свій побут, господарство.
2. Про рану, ушкодження: почати зростати новою тканиною, загоюватися, затягуватися.
3. Рідко вживане значення: зажити когось — замучити, знудити життя.
Приклад 1:
Дай нам зажити веселого раю, поки ще літечко сяє, поки ще житечко не полягло, — ще ж неминуче до нас не прийшло!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
XXIII Покинувши ліжко, Лаговський сподівався знов зажити тим гарним і відрадісним життям коло своєї дорогої родини Шмідтів, яким він жив був у Туапсе досі. Знов почалися спільні гуляння по горах, сидіння ввечері коло моря і таке інше.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Оксана Забужко Польові дослідження з українського сексу «Польові дослідження з українського сексу»: Згода; Киев; 1996 Оксана Забужко Польові дослідження з українського сексу Від автора Пропонований читачевi роман мав щастя зажити скандальної репутацiї задовго до виходу в свiт. Його чорнова версiя, вiддрукована свого часу в Пiтсбурзькому Kinko Copies числом 12 примiрникiв, iз мiркувань суто практичних (щоб не пропала при перелетi через Франкфурт), i роздана авторкою друзям “почитати” (переважно у сподiваннi розумних порад), цiлком несподiвано зробила карколомну кар’єру: вона вiдродила самвидав.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”