заземлення

Значення

1. Технічний захід для запобігання ураженню електричним струмом, що полягає в навмисному з’єднанні електроустановки, приладу або обладнання із землею (ґрунтом) за допомогою заземлювача.

2. Фізичне явище або стан, коли тіло, провідник чи електричний контакт має безпосереднє з’єднання із землею, що забезпечує відведення електричного заряду та вирівнювання потенціалів.

3. У переносному значенні — втрата зв’язку з реальністю, відчуття нестабільності або відсутності опори в житті; стан, коли людина почувається відірваною від звичного середовища, цінностей чи підтримки.

Правопис та відмінювання