заземлення

1. Технічний захід для запобігання ураженню електричним струмом, що полягає в навмисному з’єднанні електроустановки, приладу або обладнання із землею (ґрунтом) за допомогою заземлювача.

2. Фізичне явище або стан, коли тіло, провідник чи електричний контакт має безпосереднє з’єднання із землею, що забезпечує відведення електричного заряду та вирівнювання потенціалів.

3. У переносному значенні — втрата зв’язку з реальністю, відчуття нестабільності або відсутності опори в житті; стан, коли людина почувається відірваною від звичного середовища, цінностей чи підтримки.

Приклади вживання

Приклад 1:
У «Катрусі» бачимо вже іншу атмосферу: тут повне «заземлення» у злидні й бідування галицького селянства, про що радянська критика багато писала як про наскрізну тему В. Стефаника. Та хіба на цих основах тримається смислова конструкція новели?
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |