Значення
-
Фізична властивість об’єкта, стан, коли він має надійний електричний контакт із землею (ґрунтом) для запобігання небезпечній напрузі або для роботи електричних пристроїв.
-
(Перен.) Психологічний стан людини, що характеризується відчуттям внутрішньої стійкості, спокою, практичною орієнтацією в житті та здатністю контролювати свої емоції, перебувати в контакті з реальністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заземленість, р. заземленості, д. заземленості, з. заземленість, о. заземленістю, м. заземленості, к. заземленосте