1. Який викликає заздрість, бажання мати те, що є в іншого; такий, що може спричинити заздрість.
2. Який виражає заздрість, сповнений заздрості; заздрісний.
заздрісний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тому що ти мене питаєш про декого, то, мені здається* я переконався, що Яків Правиць[кий] — юнак хороший, не заздрісний, простий, дуже жадібний до істинної науки, задоволений своїми здібностями, від природи по-справжньому порядний, м’який, людяний. Це ті якості, що спонукали мене полюбити його.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикметник () |