1. Традиційний український багатоголосний обрядовий пісенний жанр, що виконується під час весільного, родинного або громадського застілля на честь присутніх, з побажаннями здоров’я, щастя та благополуччя.
2. Узагальнена назва урочистого тосту-пісні з високим, часто імпровізаційним, багатоголоссям (так званим “розділенням голосів”), що є елементом живої усної народної традиції.
3. Рідкісна вживана форма у значенні сама дія заздравляння, виголошення тосту або побажання здоров’я.