Значення
-
Такий, що є надлишком, не потрібний для чогось, не входить до необхідного складу або кількості; зайвий.
-
Непотрібний, даремний, марний (про дії, явища, почуття тощо).
-
Зайва людина, зайвий елемент у якійсь системі, колективі, соціальній структурі; той, хто чи що порушує нормальний стан, гармонію, функціонування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зайве, р. зайвого, д. зайвому, з. зайве, о. зайвим, м. зайвім, к. зайве