1. Який зайшов кудись, прийшов до якогось місця (зазвичай ненадовго або випадково).
2. Який з’явився, прибув з іншої місцевості, країни; приїжджий, чужий.
3. Який виник, з’явився під впливом чогось стороннього; запозичений, невластивий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зайшов кудись, прийшов до якогось місця (зазвичай ненадовго або випадково).
2. Який з’явився, прибув з іншої місцевості, країни; приїжджий, чужий.
3. Який виник, з’явився під впливом чогось стороннього; запозичений, невластивий.
Приклад 1:
Та й не лише спогад — мені здається, що загальнолюдський потенціал цих поезій має не тільки «архівне» значенім, надто ж «Балада про тридцять перший срібняк» — про долю гіпотетичного тридцять першого срібняка, якого від себе накинув Каяфа Іуді, а після Іудиної самострати підібрав якийсь зайшлий митар. Відтоді «здирця смердючий» став громадити статки, розжився і став невмирущим, адже «щоб вішатись, також потрібна якась душа».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”