Значення
-
Стан, коли хтось або щось зайнятий, використовується, не є вільним; наявність справ, обов’язків, роботи.
-
(Економіка, соціологія) Сукупність економічних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних громадян робочими місцями та їх участю в суспільно корисній трудовій діяльності; рівень участі населення в трудовій діяльності.
-
(Статистика) Показник, що характеризує частку працездатного населення, задіяного в народному господарстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зайнятість, р. зайнятості, д. зайнятості, з. зайнятість, о. зайнятістю, м. зайнятості, к. зайнятосте