зайнятість

1. Стан, коли хтось або щось зайнятий, використовується, не є вільним; наявність справ, обов’язків, роботи.

2. (Економіка, соціологія) Сукупність економічних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних громадян робочими місцями та їх участю в суспільно корисній трудовій діяльності; рівень участі населення в трудовій діяльності.

3. (Статистика) Показник, що характеризує частку працездатного населення, задіяного в народному господарстві.

Приклади вживання

Приклад 1:
Написала йому, що через зайнятість у музеї не може нічого солідного і справді наукового створити, може тільки упорядкувати свої вже написані статті, але того явно замало для дисертації. «План усе ж додала і написала майже по-Тетянинськи «себя на суд Вам отдаю…».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |