1. Велика рівнина, степова ділянка, часто з піщаним ґрунтом, що розташована в заплавах річок або між ними; піщана коса, мілина.
2. Місце, де можна взяти щось у борг, позичити; застаріле значення, пов’язане з дієслівною основою “займати” (брати у борг).
3. В історичному контексті — незайнята, вільна земля, яку заселяли вільні люди (козаки, селяни-втікачі); часто використовується у назвах поселень, що виникли на таких землях (наприклад, селищ чи хуторів).