1. Той, хто займає (орендує) житло, приміщення або земельну ділянку; орендар, наймач.
2. У давньому українському праві — особа, яка взяла у борг гроші чи майно; позичальник, боржник.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто займає (орендує) житло, приміщення або земельну ділянку; орендар, наймач.
2. У давньому українському праві — особа, яка взяла у борг гроші чи майно; позичальник, боржник.
Відсутні