заїкуватий

1. Який має ваду мовлення, що виражається в повторенні звуків, складів або слів, нерівномірному, переривчастому темпі мови; що заїкається.

2. Переносно: про щось, що відбувається з перешкодами, нерівномірно, з перервами (наприклад, про процес, розмову, роботу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |