1. Постійно, безперервно, увесь час; завжди.
2. (У математиці) Стала, незмінна величина; константа.
заєдно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З ає д н о — раз у раз, завжди («він мовчав заєдно»). Заказити — заразити; направити на хибний шлях.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прислівник () |