Словник Української Мови
Буква
1. (про документ, папір тощо) Такий, що має ознаки пошкодження від довгого зберігання, на якому з’явилися жовті плями (яложення) внаслідок окислення целюлози або дії мікроорганізмів.
2. (переносно, про щось застаріле, давнє) Такий, що набув ознак старовини, несучасний, що нагадує минулі часи.
Приклад 1:
Як же ж він звучав в таких обставинах, цей задрипаний, заяложений «Інтернаціонал”! Металіді, звичайно, на це не розраховував.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
От зараз пiдiйде, стане, вийме з кишенi заяложений зшиток i прочитає громадi, скiльки зорав, засiяв та що продав. Iнакше не може бути.
— Самчук Улас, “Марія”