заякорений
[zɑjɑkorɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Про те, що має якір або закріплений за допомогою якоря (про судно, плавзасіб тощо).
-
У переносному значенні: такий, що міцно закріплений, стабільно утримується на певному місці, рівні чи в певному стані; зафіксований.
-
У психології та нейролінгвістичному програмуванні (НЛП): стан, коли певний стимул (звук, образ, дотик) стає тригером для викликання автоматичної психоемоційної реакції чи поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заякорений, р. заякореного, д. заякореному, з. заякореного, о. заякореним, м. заякоренім