завзятість

1. Властивість людини, що виявляється в наполегливості, рішучості та непохитності при досягненні мети, у подоланні труднощів; незламна енергія, наполегливість.

2. (У значенні терміна) Якість характеру, морально-вольова риса особистості, що полягає в активному, цілеспрямованому та довготривалому напруженні волі для здійснення важливих життєвих цілей.

Приклади вживання слова:

завзятість

Приклад 1:
До чого тут вірші?»Проте завзятість не покидала його. І хоч у другій уста­нові йому теж не пощастило потрапити керівника, а в тре­тій він на власні очі побачив у першій же кімнаті спис скорочених — він зайшов ще й до четвертої.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”